Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
Л. Костенко
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек. над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний.
Чорнобиль. Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні стало символом горя, страждань, розорених людських осель.
Минуло 33 роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати і дорослих і дітей. Цей день не минув безслідно – він розніс по світу багато трагедій…
У нашій гімназії пройшли заходи з нагоди 33-х роковин Чорнобильської катастрофи. Серед них – загальношкільна лінійка «Дзвони Чорнобиля», для здобувачів освіти 1-9 класів. На якій було розказано про міста Прип’ять та Чорнобиль, які через трагічну подію 1986 року стали відомими на весь світ.
Про страшне екологічне лихо, про 30-кілометрову зону відчуження, про «рудий ліс», про героїв-ліквідаторів… Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх тих, хто не вагаючись віддав своє життя за майбутнє мільйонів людей.
