Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
Л. Костенко
35 років тому, 26 квітня 1986 року, світ облетіла звістка про жахливуаварію на Чорнобильській АЕС, що завдала невиліковної рани українському народу. Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів українців.
22-23 квітня в школі для 1-4 класів очно та 5-9 дистанційно було проведено Дні пам’яті «Дзвони Чорнобиля».Для висвітлення теми чорнобильського лиха, проблем охорони природи, заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕСбули проведені екологічні виховні години, відеопрезентації «Є межа у смутку, але тривога не має межі», «Чорнобиль – рана України», «Зона відчуження», «Дзвони пам’яті», «Поріс Чорнобиль нашою бідою».
Педагог-організатор Копитко М.В. за участі учнів 6-7класівпідготували відеопрезентацію «Чорнобиль – наша пам’ять, наша біль», під час якої було розказано про події 1986 року, що стали відомими на весь світ.
26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.